Зруйноване житло: Харків отримав висновок першої інструментальної експертизи

У Харкові вперше отримали результати інструментального технічного обстеження багатоквартирного житлового будинку, пошкодженого внаслідок російської агресії. Документ стосується 16-поверхівки на Північній Салтівці. За висновком проєктної організації, будинок на вулиці Дружби Народів, 271 зберіг несучу здатність і може бути відновлений. Чому це рішення не є остаточним і як триває обстеження решти будинків, 23 березня журналістам розповів перший заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міськради Олексій Богач. 

У Харкові 5200 будинків, яких торкнулася російська агресія, різного ступеня «важкості». З 5200 будинків 450 — зі значними ураженнями. 49 будинків, ми вважаємо, що їх не можна відновити, тобто їх потрібно буде знести. Всі інші будинки обстежуються. Є три ступені обстеження будинків. Перше — це технічний огляд балансоутримувачем та інженерним складом балансоутримувача. Всі 5200 будинків були обстежені балансоутримувачем. 

Далі було класифіковано 450 будинків, які потребують детального обстеження. Детальне обстеження робиться з інструментальними та геометричними складовими. Якщо будівля змінила свої властивості, ми робимо детальне обстеження.

Після детального обстеження, коли ми вже розуміємо, що там була пожежа, є деформації, відсутні конструктиви, тоді ми вже проводимо третю експертизу — інструментальну. Вона триває протягом 2-4 місяців. Це велика праця, яка виконується за участі інститутів, фірм, які цю роботу можуть проводити. Таких фірм зараз 15. І це не тільки приватний бізнес, це і органи юстиції, інститути, які працюють з офіційними установами. У нас немає основних, у нас їх 15, ми залучаємо всіх, хто хоче, хто може… Всіх чекаємо, нам не вистачає, нам всі потрібні. 

Скільки будинків доведеться знести на Північній Салтівці? 

У нас немає остаточної цифри, що ми будемо зносити. Інструментальна експертиза по будинку на вул. Дружби Народів, 271 каже, що несучі властивості цього будинку залишилися. Що ми тепер повинні зробити? Ми будемо виконувати проєктне рішення і виробляти кошторис. Коли ми зрозуміємо, що за цим кошторисом вийде дорожче, ніж побудувати новий, тоді і буде прийняте рішення, працювати з цим будинком чи будувати новий. Після цих трьох теоретичних стадій виконується проєкт і кошторисні пошуки. Може бути так, що відновити цей будинок буде дорожче, ніж збудувати новий. 

Найцікавіше з цією експертизою [по Дружби Народів, 271 — ред.] у тому, що якщо візуально дивитися на будинок, то всі вважали, що його відновити неможливо. Експертиза каже інше: що несуча здатність існує, ремонтуйте. Це головне, що вийшло з цієї експертизи… Якщо протягом року почнете, то ви все зможете зробити.

Є обмеження по часу?

Немає обмеження по часу. Є моменти, які пов’язані з тим, щоб буде зима, будуть нові обставини. І треба буде уточнювати експертизу, якщо в цьому році він не буде зроблений. Все змінюється. Якщо контур не закритий, будівля у мороз, під дощем…

Ви вже доводили цю експертизу до людей? Може, була реакція?

Всі, хто хоче, всі знають. Немає питань. Ми зараз по цій експертизі робимо проєкт та кошторис. От коли ми будемо розуміти, скільки воно все буде коштувати потім… Тому що може так вийти, що на ринку купити квартиру буде дешевше. Ми повинні далі, за технічною експертизою, дивитися на оцінку фінансову. У нас не тільки технічні параметри, а ще й фінансові. Відновити можна все, але скільки воно буде коштувати? 

Коли люди зможуть дізнатися про результати експертиз? 

Зараз по всіх значно пошкоджених 450 будинках виробляються інструментальні експертизи. Після експертиз будуть виконуватися проєкти, після проєктів — кошториси. Це праця не одного тижня і не місяця. Але у 2023 році, думаю, що ми відповімо на всі ці питання. 

450 включають ті 49, які підлягають знесенню? Яка цифра загалом? 

Ні, загалом [значно пошкоджених] — майже 500. Ми повинні розуміти, що останній приліт у нас був 9 березня (а потім ще 15 березня — ред.). Тобто ще все може змінитися. 

Щодо скління. Ми зустрічали тут людей, які кажуть, що вони повернулися і жили б, але немає вікон.  

Торік Харків засклив близько 75 тисяч штук вікон. Це близько 150 тисяч. кв. м. Повірте, зараз всі заводи працюють на цю тему. Потрібно і в область, і в інші області. Це питання дуже складне. 

Що потрібно, щоб це пришвидшити? Яка процедура подання заявки? 

Для того, щоб встати у чергу, поставити це питання, звісно, люди пишуть заяву, і ми з цим працюємо. 

Розкажіть, будь ласка, які будівельні компанії працюють над відновленням будинків? Чому переважно один «Житлобуд-1» (громадська організація «Харківського антикорупційний центр» назвала цю компанію найбільшим підрядником з відновлення житла у Харкові — ред.)? Інших [охочих] немає?  

Я сьогодні подивився по реєстру, таких організацій більше 10. «Житлобуд-1» просто має резерви, працівників. Вони працюють згідно процедур, згідно договорів. Не всі мають таке обладнання в тій кількості, яке потрібно. У «Житлобуду-1» багато кранів на балансі. Вони можуть це робити. Але і «Житлобуд-2», і комунальні підприємства, і приватні підприємства працюють над цим питанням. Це не тільки «Житлобуд-1».

Щодо відбудови будинків, скільки вже ви змогли реанімувати і скільки плануєте цього року? 

Торік у нас реанімовано близько 200 будинків. Це капітальний поточний ремонт. В цьому році проводяться роботи більш ніж на 50 будинках. Далі ми робимо експертизи, проєкти, будуть проводитися тендери і будемо відновлювати.

В цьому році вже щось відновити вдалося?

Остаточно ще ні, зараз тільки початок сезону. Кількість, звісно, буде збільшуватися. 

Ви ще сказали, що серед будівельних компаній є комунальні. За інформацією «Харківського антикорупційного центру», у деяких випадках були закупівлі за завищеними цінами. Наводився приклад КП «Харківспецбуд», яке так купувало плити OSB. Можливо, ви бачили цю інформацію. Від чого це залежить? 

Я не дивився конкретно цього розслідування, але ми стикалися з такими моментами, коли розслідувачі беруть ціни без ПДВ. Комунальне підприємство повинно купувати з ПДВ, і ці різниці 20-30% висвітлюються як проблема. Але якщо ми пильно подивимося… У нас були з нашим «Харківським антикорупційним центром» питання, коли там були подвійні поставки. І ці питання ми потім вирішували, показували і так далі.

Загалом ціни на будівельні матеріали — зараз є якісь дефіцитні позиції? І ті на, яких ціни завищені.

А як ви вважаєте? Були завищені ціни на паливо, були проблеми з логістикою, це все якось повинно виливатися в ціну. Звісно, тендерні процедури все це урівняють. 

Можна повернутися до експертиз?

Можна. Всі будинки проходять процедуру. Первинний огляд, невелика праця, кожен будинок це проходить. Далі встановлюється клас пошкоджень. Наприклад, другий. Коли у нас другий клас пошкоджень, ми переходимо до технічного завдання, виконуємо технічний звіт. Він детальніший, але тут небагато інструментальних процедур. І для зовсім «тяжких» будинків, як цей, 271-й по вул. Дружби Народів, ми вже робимо інструментальну експертизу. 

Можете розказати детально, що з цим будинком? І нагадати, коли він був пошкоджений. 

Майже всі влучання були рік тому, навесні. Ми почали працювати із залученням інструментальної експертизи восени, тобто коли пройшли всі процедури. Далі на кожному поверсі вирізається шматочок перекриття бетону, він інструментально продавлюється, береться армований пояс, дивимося, що з металом. Ми ж не знаємо, скільки горів цей будинок. Ми не розуміємо, що сталося з матеріалами і таке інше. Потім, виходячи з деформацій плит, поверху, ми робимо з інститутом проєктне рішення, що далі робити з цим будинком, чи має право він далі ремонтуватись. Така процедура. Тому і є різниця в кошторисах на оплату цих експертів. Ця експертиза робиться 2-3 місяці інженерним складом 30-40-50 людей. І це майже наукова праця, яка нам дає право проєктувати та відновлювати будинок. Але, я вважаю, що будуть такі будівлі, які ми не будемо відновлювати після такої праці. Тому що там будуть висновки про те, що неможливо експлуатувати далі будівлю. 

Якого висновку дійшли по будинку Наталії Ужвій, 82?

Ще не закінчено. Ми вийшли з першою експертизою по 271 будинку. Вона коштувала значних коштів. І ось ми тут. Такі дорогі експертизи у нас будуть. Але якщо ми проведемо цю цифру в 30-40 працівників інженерного складу і інструментальні процедури, то це може бути…

Скільки коштувала ця експертиза?

Близько 300 тисяч гривень (за даними Єдиного порталу використання публічних коштів, 303 362 грн без ПДВ — ред.). Але це два-три місяці праці у такому складі експертів, як я вам сказав. 

А щодо 49 будинків (повністю зруйнованих) проведені експертизи? 

Якщо ми приходимо до будинку, а він зруйнований на 95%, то про що ми будемо говорити? 49 будинків — ті будинки, які майже відсутні на території міста і на нашій планеті. Їх вже немає. По 450 будниках все в роботі, все ми побачимо. 

Гроші на експертизи є у міському бюджеті? 

На ці процедури для початку у нас гроші є. Без цього неможливо. Далі будемо дивитися, яка буде підтримка бюджету національного, які в нас будуть відносини. Може, агенція з відновлення братиме на себе цю функцію. Поки що місто це робить, тому що все одно потрібно відновлювати наше місто. 

Що ви можете порекомендувати харків’янам, які залишилися без житла, як їм діяти, куди звертатися? Як вибудувати план, щоб отримати допомогу, можливо, нову квартиру?

Про отримання нової квартири зараз мови немає. Є мова про те, що у нас є документообіг. Ми співпрацюємо з мешканцями через «Жилкомсервіс», балансоутримувача, тому звертаємось до «Жилкомсервісу» і всі звернення потрапляють в реєстр. Ми спілкуємося з громадянами. 

Була інформація, «Харківський антикорупційний центр» порахував, що Департамент житлово-комунального господарства з початку року оплатив роботу щодо техобстеження на суму понад 7,7 млн грн. Це відповідає дійсності? 

Так, це відповідає дійсності. Але технічних обстежень ми зробили більше тисячі. Перший крок коштує 20-30 тисяч. Другий крок — 90-100 тисяч. А коли вже інструментальна експертиза, з видаленням частин, з оцінкою їх механічних властивостей, фізичних властивостей, властивостями металів, воно не може коштувати дешево. Це лабораторні обстеження, які коштують грошей. 

Якщо виникають у мешканців запитання, чи він аварійний, чи ні…

Ми дуже часто з цим стикаємось. Ці обстеження не проходять без жильців. Не буває так, що комісія з’являється у будинку, і мешканці про це не знають. Мешканці завжди можуть поставити питання. Вони разом із комісією обстежують, разом із комісією все бачать і розуміють. Вони ставлять і їм питання, і на дільниці «Жилкомсервісу». Це не проблема для нас. 

Чи є координація з міжнародними партнерами? Місто приймає багато міжнародних делегацій, чи є від цього результат?

Звісно, є. Всім, хто нам допомагає, ми дуже вдячні, але у них є свої протоколи, свої моменти. Вони чекають, коли все це закінчиться, і потім, вони декларують, що будуть надавати другого рівня допомогу. Не просто ковдри, OSB, генератори, а проєктування, будівництво та інше. Ще є проблематика в тому, що європейське, американське, японське законодавство відрізняється від українського. Вони нам дадуть експертну допомогу, вони з нами спілкуються, але фінансувати чи виконувати ці роботи вони не можуть.